Почалася зима. Новкруги сніг. На небі хмари. Вода замерзла - утворилася крига. Небачені досі в місті утворилися гігантські бурулі на дахах. Вони ніби чекають на когось. Усе це навіює страх. Але випав сніг, лапатий, білий, ватистий, холодний. Він покрив усі дахи на півметра. Небо стало зовсм біле. Почлася хуртовина.
В одній сорочці вибіг з якогось прихистку чоловік і побіг до озера. Більшість подумала, що він божевільний. Але що нам до більшості? Ми пішли за ним, щоб побачити куди направляється цей суб'єкт. Безумець біг до криги на поверхні озера.
Підйшовши до краю, ця дивна особа почала щось вимірювати. По закнченню цього дійства він зник у лісі, але попри наші побоювання, повернувся. Проте цього разу в руки до нашого незнайомця потрапила сокира. Як так трапилося знає лише він один. Це таємниця, що повинна бути незайманою. Він узяв сокиру і замахнувся на лід, який спершу не піддався,та за другим разом проламався. Чоловік, здійснивше те, задля чого прийшов, зняв білизну і стрибнув у воду. Пройшла хвилина і ми почали хвилюватися, проте нічого не відбувалося. Вода мовчала. Ми вирішили дослдити, що ж трапилося. Підйшовши досить близько до прорубу, ми здивувалися, побачивши те, що там було... Це був йог. Іншого висновку ми не дійшли. Він склався в таку химерну позу, що важко було б зрозуміти, що це взагалі людина.
Ми пішли якомога далі, бо Більшість не любить таких людей, вчинки і поведнку яких важко пояснити...
Людство взагалі розучилося думати як колись. Це вже не те людство, що любило природу, солодкі сади, замріяні дерева...
Хоча є одна цікава особливість: кожен сприймає світ по-своєму. Одні вчать нас як жити, а інші самі вчаться Науки життя. І перші сильно помиляються, бо, навчаючи, вони забувають про себе, руйнуючи життя іншим.
Якщо люди зруйнують стереотипи, то стануть вільними, не будуть притворятися ні перед людьми, ні перед собою.
(((16:28 07.02.2013)))
В одній сорочці вибіг з якогось прихистку чоловік і побіг до озера. Більшість подумала, що він божевільний. Але що нам до більшості? Ми пішли за ним, щоб побачити куди направляється цей суб'єкт. Безумець біг до криги на поверхні озера.
Підйшовши до краю, ця дивна особа почала щось вимірювати. По закнченню цього дійства він зник у лісі, але попри наші побоювання, повернувся. Проте цього разу в руки до нашого незнайомця потрапила сокира. Як так трапилося знає лише він один. Це таємниця, що повинна бути незайманою. Він узяв сокиру і замахнувся на лід, який спершу не піддався,та за другим разом проламався. Чоловік, здійснивше те, задля чого прийшов, зняв білизну і стрибнув у воду. Пройшла хвилина і ми почали хвилюватися, проте нічого не відбувалося. Вода мовчала. Ми вирішили дослдити, що ж трапилося. Підйшовши досить близько до прорубу, ми здивувалися, побачивши те, що там було... Це був йог. Іншого висновку ми не дійшли. Він склався в таку химерну позу, що важко було б зрозуміти, що це взагалі людина.
Ми пішли якомога далі, бо Більшість не любить таких людей, вчинки і поведнку яких важко пояснити...
Людство взагалі розучилося думати як колись. Це вже не те людство, що любило природу, солодкі сади, замріяні дерева...
Хоча є одна цікава особливість: кожен сприймає світ по-своєму. Одні вчать нас як жити, а інші самі вчаться Науки життя. І перші сильно помиляються, бо, навчаючи, вони забувають про себе, руйнуючи життя іншим.
Якщо люди зруйнують стереотипи, то стануть вільними, не будуть притворятися ні перед людьми, ні перед собою.
(((16:28 07.02.2013)))
Немає коментарів:
Дописати коментар